- спуст
- спусту, ч. Рс.1. Спуск, сплав, спускання річкою дерев.2. Курок в рушниці.3. Вирізування дерев на горі і спускання їх вниз.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
спуст — 1 іменник чоловічого роду міра ємності; пристрій для відведення води арх. спуст 2 іменник чоловічого роду струг розм … Орфографічний словник української мови
спустіти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
спустілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
спустіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
спустілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до спустіти. 2) у знач. прикм., перен. Те саме, що спустошений 2) … Український тлумачний словник
спустіння — я, с. Дія за знач. спустіти … Український тлумачний словник
спуст — ч. 1) род. у, заст. Міра ємності: три відра (горілки). 2) род. а, розм. Те саме, що струг. 3) род. у, заст. Пристрій для відведення води. || Заставка (у млині) … Український тлумачний словник
спустіти — і/ю, і/єш, док. 1) Стати пустим, порожнім; спорожніти. 2) Стати безлюдним або малолюдним, звільнитися від чиєї небудь присутності; збезлюдніти. || безос. 3) перен. Стати менш змістовним, цікавим. || Відчути себе нездатним до повнокровного,… … Український тлумачний словник
спуст — довгий рубанок … Лемківський Словничок
спустить — спуст ить, спущ у, сп устит … Русский орфографический словарь